|
ƒл¤ реал≥зац≥њ своњх завдань ≥ функц≥й ”повноважений
маЇ в≥дпов≥дн≥ гарант≥њ, ¤к≥ можна розпод≥лити на загальн≥,
матер≥ально-ф≥нансов≥ та особист≥. ”повноважений Ц
в≥дпов≥дальна державна посадова особа ≥ тому, безумовно,
повинна мати необх≥дн≥ гарант≥њ реал≥зац≥њ своњх функц≥й.
¬ажливими гарант≥¤ми д≥¤льност≥ ”повноваженого Ї те,
що в≥н користуЇтьс¤ правом недоторканост≥ на весь час своњх
повноважень ≥ не може бути без згоди парламенту ”крањни
прит¤гнутий до крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥ або п≥дданий заходам
адм≥н≥стративного ст¤гненн¤, що накладаютьс¤ в судовому пор¤дку,
затриманий, заарештований, п≥дданий обшуку, а також особистому
огл¤ду. рим≥нальна справа проти ”повноваженого може бути
порушена т≥льки √енеральним прокурором ”крањни. «а порушенн¤
законодавства щодо гарант≥й д≥¤льност≥ ”повноваженого, його
представник≥в та прац≥вник≥в —екретар≥ату ”повноваженого винн≥
особи прит¤гуютьс¤ до в≥дпов≥дальност≥ зг≥дно з чинним
законодавством. ”повноважений не зобовТ¤заний давати
по¤сненн¤ по сут≥ справ, ¤к≥ зак≥нчен≥ або знаход¤тьс¤ у його
провадженн≥.
«аконодавством гарантуютьс¤ трудов≥ прва
”повноваженого. “ак, п≥сл¤ зак≥нченн¤ терм≥ну повноважень, на ¤кий особу було
обрано на посаду ”повноваженого, њй надаЇтьс¤ робота(посада),
на ¤к≥й вона працювала до призначенн¤ ≥ ¤ка збер≥гаЇтьс¤ за нею
на час виконанн¤ нею обовТ¤зк≥в ”повноваженого, а у раз≥
неможливост≥ наданн¤ ц≥Їњ роботи(посади) Ц ≥нша р≥вноц≥нна
робота(посада) на тому ж або, за њњ згодою, ≥ншому п≥дприЇмств≥,
в установ≥, орган≥зац≥њ. —уттЇвою гарант≥Їю Ї ≥ те, що житт¤ ≥
здоровТ¤ ”повноваженого ≥ його прац≥вник≥в, ¤к≥ працюють на пост≥йн≥й
основ≥, п≥дл¤гають обовТ¤зковому державному страхуванню на
випадок смерт≥, травми, кал≥цтва або захворюванн¤, одержаних
п≥д час виконанн¤ ними службових обовТ¤зк≥в. ѕор¤док та умови
страхуванн¤ встановлюютьс¤ аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни.
≈фективне функц≥онуванн¤ ≥нсттуту ”повноваженого
зумовлюЇтьс¤ необх≥дн≥стю належного ф≥нансового його
забезпеченн¤. ¬иход¤чи з цього, закон встановлюЇ, що
ф≥нансуванн¤ д≥¤льност≥ ”повноваженого зд≥йснюЇтьс¤ за рахунок
ƒержавного Ѕюджету ”крањни. ”повноважений розробл¤Ї ≥
подаЇ на затвердженн¤ парламенту ”крањни та виконуЇ кошторис
своњх витрат. ‘≥нансова здатн≥сть подаЇтьс¤ ”повноваженим у
пор¤дку, встановленому законодавством ”крањни.
ћ≥н≥стерство економ≥ки та ћ≥н≥стерство ф≥нанс≥в п≥д час
п≥дготовки акт≥в аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни про розпод≥л асигнувань,
передбачених у державному бюджет≥ та кап≥тальн≥ вкладенн¤,
повинн≥ враховувати за поданн¤м ”повноваженого ¬ерховноњ –ади
”крањни з прав людини необх≥дн≥ асигнуванн¤ на створен¤
матер≥ально-техн≥чноњ бази, необх≥дноњ дл¤ д≥¤льност≥ ”повноваженого, та буд≥вництва житла. «аконодавчо закр≥плюЇтьс¤ обовТ¤зок
¬ерховноњ –ади ≥ в≥дпов≥дних орган≥в виконавчоњ влади та
м≥сцевого самовр¤дуванн¤, створюючи необх≥дн≥ умови дл¤
д≥¤льност≥ ”повноваженого, його секретар≥ату та представник≥в.
« метою забезпеченн¤ д≥¤льност≥ ”повноваженого, реал≥зац≥њ
матер≥альних та ≥нших гарант≥й аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в було прийн¤то
ѕостанову в≥д 29.11.99 р. Уѕро забезпеченн¤ д≥¤льност≥
”повноваженого... та його секретар≥атуФ, зг≥дно з ¤кою
було встановлено, що за умовами матер≥ально-побутового,
медичного, сан≥тарно-курортного та транспортного обслуговуванн¤,
а також забезпеченн¤ засобами звТ¤зку ”повноважений
прир≥внюЇтьс¤ до √олови онституц≥йного —уду ”крањни,
а представники ”повноваженого, кер≥вник секретар≥ату Ц до
член≥в аб≥нету ћ≥н≥стр≥в, заступник секретар≥ату Ц до заступника
ћ≥н≥стра аб≥нету ћ≥н≥стр≥в, секретар консультативноњ ради,
перший пом≥чник ”повноваженого, кер≥вник департамент≥в Ц до
кер≥вник≥в структурних п≥дрозд≥л≥в —екретар≥ату аб≥нету ћ≥н≥стр≥в
≥нш≥ прац≥вники секретар≥ату Ц до в≥дпов≥дних категор≥й прац≥вник≥в
—екретар≥ату аб≥нету ћ≥н≥стр≥в.
ѕостановою аб≥нету ћ≥н≥стр≥в в≥д 10. 11. 99 р. Уѕро
умови оплати прац≥ ”повноваженого..., представник≥в
”повноваженого та прац≥вник≥в його секретар≥атуФ були
встановлен≥ посадов≥ оклади ”повноваженому у розм≥р≥ 400,
представнику ”повноваженого секретар≥ату Ц 380, секретарю
консультативноњ ради Ц 340 гривень на м≥с¤ць(це положенн¤ з≥
зм≥нами в≥д 13.07.2001 р.). ÷≥каво, що аналог≥чною постановою(¤ка втратила чинн≥сть) в≥д 5.04.99 р. було передбачено посадовий
оклад ”повноваженого у розм≥р≥ 190 гривень, ≥ншим же прац≥вникам
взагал≥ не передбачили. як бачимо, становленн¤ такого важливого
дл¤ нашого сусп≥льства, дл¤ простих людей ≥нститута омбудсмена
було надзвичайно важким.
« одного боку, прир≥внюванн¤ омбудсмена до кер≥вництва
ур¤ду св≥дчить про визнанн¤ значимост≥ ц≥Їњ посади виконавчою
г≥лкою влади. « ≥ншого, - де гарант≥¤, що найвищий колег≥альний
виконавчий оган держави не використаЇ так≥ широк≥ можливост≥
щодо со≥ального забезпеченн≥ д≥¤льност≥ ”повноваженого з метою
його Устримуванн¤Ф по виконанн≥ ним функц≥й по нагл¤ду за
виконавчими органами. ¬ цьому звТ¤зку можна запрошувати досв≥д
вир≥шенн¤ аналог≥чних питань ≥ншими крањнами, ¤кий був
застосований ≥ при створенн≥ ≥нституту Ївроомбудсмена.
ћова йде про прир≥внюванн¤ ц≥Їњ посадовоњ особи за
отримуваною платнею, пенс≥Їю та за матер≥ально-техн≥чним
забезпеченн¤м до судд≥ ™—. “ака ≥ под≥бн≥ гарант≥њ дають
можлив≥сть не допускати ситуац≥њ будь-¤кого впливу за допомогою
соц≥альних чинник≥в, оск≥льки дл¤ цього замало одноразовоњ акц≥њ,
а необх≥дно буде запровадити широкомасштабн≥ заходи, в тому
числ≥ й з питань зароб≥тноњ плати.
’оча в ст. 12 «акону й передбачаЇ самост≥йне
бюджетне ф≥нансуванн¤ д≥¤льност≥ ”повноваженого, але
в≥дпов≥дно до ƒодатку є 2 до «акону в≥д 17. 02. 2000р. Уѕро
державний бюджет ”крањни на 2000 р≥кФ витрати на ф≥нансуванн¤
д≥¤льност≥ ”повноваженого включен≥ до статт≥ п≥д назвою
У”правл≥нн¤ справами ¬ерховноњ –адиФ. ј це означаЇ
припиненн¤ безпосереднього ф≥нансуванн¤ апарату
”повноваженого, а робитиметьс¤ це через ”правл≥нн¤
справами ¬ерховноњ –ади.
”повноважений зд≥йснюЇ свою д≥¤льн≥сть незалежно
в≥д ≥нших державних орган≥в та посадових ос≥б. «акон заборон¤Ї
втручанн¤ орган≥в державноњ влади, м≥сцевого самовр¤дуванн¤,
обТЇднань громад¤н, п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й незалежно
в≥д форми власност≥ та њх посадових ос≥б у д≥¤льност≥
”повноваженого. «вичайно, прикро, що це, головним чином,
декларуЇтьс¤, а не гарантуЇтьс¤.
јле все одно Ї й позитивне. ѕовертаючись до анал≥зу
закр≥пленн¤ принципу незалежност≥ в д≥¤льност≥ ”повноваженого,
сл≥д зазначити, що перел≥к гарант≥й, ¤к≥ забезпечують визначений
принцип, досить великий. јле така надм≥рна державна оп≥ка нового
правозахисного ≥нституту необх≥дна в ≥снуючих умовах
нестаб≥льност≥ соц≥ально-економ≥чноњ та пол≥тичноњ ситуац≥њ у
крањн≥. Ќа сьогодн≥шн≥й день будь-¤кому державному органу важко
уникнути надм≥рноњ оп≥ки Узац≥кавленихФ ос≥б р≥зного рангу, а тим
б≥льше ≥нститутов≥ омбудсмена, ¤кий у силу даних йому широких
можливостей Ї досить привабливим дл¤ р≥зноман≥тних пол≥тичних
сил у сусп≥льств≥. ” звТ¤зку з цим на¤вн≥сть гарант≥й матер≥ального
та морального характеру Ї необх≥дним. |
